БРЬО́ХАТИ, ХАЮ, ЄШ,
Брьо́хати, хаю, єш, гл.
1) Шлепаться, ударять объ воду.
2) Плескаться въ водѣ. Пірнає, брьохається, хлюпається. Левиц. І. 63.
3) Идти по водѣ или по жидкой грязи. Так і брьохав по воді. Харьк. у. Пішов… брьохаться осокою та очеретами. Сим. 199.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 1. — С. 102.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
БРЬОХНУТИ, НУ, НЕШ, →← БРУЯ, БРУЇ,